Археологічно - ексгумаційні рятівні дослідження на території городища «Вали» у місті Володимир-Волинський в 2012 році проводилися Володимир-Волинською рятівною археологічною експедицією ДП«Волинські старожитності» ДП НДЦ«Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук, заступника директора з наукової роботи Панишка Сергія.
На фото : Краєвид волинського села Лудин. Фото з фондів Володимир - Волинського музею
Унікальним джерелом для вивчення суспільно-економічних відносин періоду енеоліту є „скарби” закопаних в землю речей (металевих, кам’яних, крем’яних), які часто мали значну вартість. Однією з таких знахідок є скарб пластин, знайдений в с. Лудин Володимир-Волинського р-ну Волинської обл. у 1931 р. під час будівництва дороги.
ХІХ ст. стало етапним періодом у історії освоєння людством повітряного простору. Перед у цьому процесі спочатку вела Франція. Як відомо, саме у цій країні проводились експерименти братів Монгольф’є, які 15 вересня 1783 р. увінчались першим в історії польотом людини на повітряній кулі. Тим самим було доведено практичну можливість реалізації літального апарата, легшого за повітря [1, с. 24].
Помітним явищем у історії Волинської землі XIV – XV ст. виступало Ратенське князівство, яке будучи цілісним політико-адміністративним та соціально-економічним організмом, успадкувало давньоруські традиції на території Волинського Полісся. Разом з цим, входячи до складу коронних земель вже з другої половини XIV ст. воно зазнавало відчутних західних впливів, у тому числі і у фортифікаційному будівництві...
Протягом польового сезону 2009-2010 років експедицією ДП «Волинські старожитності» під керівництвом авторів було двічі обстежено давньоруське городище ХІІ-ХІV ст. у селищі Ратне (північно-східна Волинь). Ратне згадується в історичних джерелах лише з 1366 р...
Запропоновано нове трактування археологічних знахідок – черепів, пробитих цвяхами. Автори доводять, що це не результат катування монголо-татарами місцевих жителів, а обряд який символізував боротьбу з упирями...
У фондах Волинського краєзнавчого музею зберігаються копії з медальйонів відомого російського медальєра Федора Петровича Толстого (1783 – 1873), присвячені подіям Вітчизняної війни 1812 року і кампаній 1813 – 1814 рр.
Графиня Валевська, у притаманий вродливій жінці спосіб, понудила Наполеона Бонапарта у січні 1807 року прийняти рішення щодо відновлення Польщі як самостійної держави. Але на заваді став російський цар Олександр І. Саме тому для більшості поляків вибору з ким бути не було.
З початку функціонування на Волині музейних закладів їх діяльність мала проходити у руслі політичної лінії російського самодержавства та Російської православної церкви, яка спрямовувалась на всебічне зміцнення у регіоні власних позицій.
На нашу думку, важливим історичним джерелом при вивченні Вітчизняної війни 1812 року є праці військових командирів та істориків того часу. Одним з найвідоміших військових істориків Російської імперії ХІХ ст. був Олександр Іванович Михайловський-Данилевський.