Хоругва з зображенням Святого Миколая – один з цікавих експонатів в колекції Володимир-Волинського історичного музею. Хоругва, або церковний прапор, з давніх часів є традиційним церковним атрибутом для християн східного обряду.
Сліди східнослов'янського племені волинян, від якого походить назва території, де воно оселилося вже добре виявлено у варіанті черняхівської культури, що припадає на другу половину 1 тисячоліття нашої ери. У Х столітті з утворенням Київської держави Волинь входить до її складу і з того часу відіграє вельми важливу роль в історії давньої Русі.
В 1830-х роках у Волинській губернії, після поразки польського Листопадового повстання, активізувались конфесійні конверсії (переходи від одного віросповідання до іншого). При чому, світська влада вітала оправославлення уніатів та католиків, але категорично забороняла зворотні конверсії. Попри те, переходи православних на унію чи католицтво все таки мале місце.
Укладення церковної унії на Берестейському соборі 1596 р. поклало початок виникненню, утвердженню і діяльності в українських землях Унійної церкви. Важливу роль у ній відігравав Василіанський чернечий орден [51, с. 144]. Зміцненню і розвитку цього чину сприяли реформи, проведені у першій третині XVII ст. унійним митрополитом Йосифом Вельямином Рутським.
Олександр Цинкаловський – видатний вчений-історик. Будучи офіцером Армії УНР ,він не міг постійно проживати в Радянській Україні, бо став би жертвою політрепресій. Тому тривалий період в житті науковця минув у еміграції в Польщі, де і похований з дружиною Регіною...
«Воспоминания о Волыни» Івана Григоровича Кулжинського вперше були опубліковані в історико- літературному журналі «Вестник Западной России», який виходив у Вільно (вид. К. Говорський; 1865–1866, кн. 1-2, стор. 1–12: кн. 6, стор. 125–138).
Прах київського воєводи покоїться на Волинi. Дослiджуючи козацько-селянськi повстання проти Речi Посполитої, сучаснi iсторики не мають права обминути визначної iсторичної особи, вiдомого полiтичного дiяча середини XVII ст. київського воєводи Адама Григоровича Кисiля...
ПОЛІТИКА НА КІСТКАХ
У 2009 році, досліджуючи замок Казимира III у місті Володимир-Волинському, українські археологи натрапили на масове поховання часів II світової війни. Оцінивши масштаби несподіваних ексгумаційних робіт, вони запросили польських спеціалістів з Ради Охорони Пам’яті Війни і Мучеництва (далі – РОПВіМ). ..
Володимир на Волині вже понад сто років вивчається археологічно. Проте до сьогодні він залишається однією із найменш вивчених княжих столиць Русі. Пануючий у науці погляд на історичну топографію Володимира базується ще на перших роботах із систематизації археологічних даних проведених О. Цинкаловським та уточнених В. Ковальським (1959). Першою виконано добре відому графічну реконструкцію під назвою “Плян м. Володимира”, опублікована в 1937 р. [Цинкаловський, 1937, с. 197], другий деталізував ряд топографічних моментів (топоніми, храми тощо)...
Духовна культура Волинської землі X – першої половини XIVст. відзначалася багатством та розмаїттям проявів, а також оригінальним поєднанням споконвічних язичницьких (поганських) елементів з християнськими, що відображалося у витворах мистецтва. Обидві системи віри мали свої чудові прояви і пізніше,у давньоукраїнському мистецтва.