Іваничівський район утворено в 1939 р. Площа району 653,3 кв. км, населення – 41,7 тис. чоловік. Районний центр – смт. Іваничі, у якому в 70-ті рр. ХХ ст. на час видання книги «Історії міст і сіл. Волинська область», де подається історична довідка про район, мав 5838 жителів.1 На території району розташоване місто Нововолинськ, обласного підпорядкування, яке засноване в 1950 році...
Іваничивщина, її населені пункти, історичні постаті, пам’ятки археології, історії та культури, досліджувалися і вивчалися відомими сьогодні в краєзнавстві і волинезнавстві краєзнавціми. Серед них найбільш відомим є дослідник Волині Олександр Миколайович Цинкаловський (1898 – 1983) – український історик, етнограф, археолог, праці якого стали вагомим вкладом у вітчизняну науку. Він створив енциклопедичний довідник «Стара Волинь і ВолинськеПолісся»1,2, над яким працював усе своє життя, хоча і був відірваний від краю.
Ярослав Васильович Царук довгий час працював в архіві СБУ, де зберігаються матеріали колишнього КДБ УРСР, які висвітлюють трагічні долі жертв тоталітарних репрпесій. Він проводив велику пошуково-дослідницьку роботу з місцевим населенням Володимирщини, родичами, сусідами загиблих,аби встановити істину.
У статті на основі свідчень очевидців – жителів сіл, розташованих неподалік дороги «Устилуг-Луцьк», йде опис боїв між наступаючими німецькими військами і Червоною Армією у період з 22.06.41 по 25.06.1941 року.
Ім’я Миколи Ваврисевича можна справедливо внести до переліку здібних краєзнавців Західної України. Його доля поєднала у собі непрості будні українського інтелігента кінця 19- 20 століть.
За тисячолітню історію нашого краю чимало населених пунктів зникли із географічної карти, а деякі, з тих, що залишилися, зазнали запустіння та занепаду.Не так економічного, як демографічного. Одне із таких сіл, яке розташоване за 20 кілометрів від Володимира - Волинського, називається Яковичі.
Колись у цій мальовничій місцевості знаходилося село із своїми жителями, історією, а тепер - пустка без жодних ознак сілського життя. Мова йде про село Дубники Володимир-Волинського району, якого вже не знайдете на карті України. Село Дубники залишилося тільки в пам’яті його жителів.
Героїчне історичне минуле Волині пролягає через Київську Русь, Галицько-Волинську державу, Литовське князівство, Річ Посполиту, Російську імперію. Волинська земля, маючи свої територіальні і природні особливості часто була місцем бойових дій і військових протистоянь у різні періоди історії України. Тому й зберегла пам’ять віків волинські сліди князя Байди Вишневецького, імена гетьманів Ружинських, полковників Северина Наливайка і Андрія Войнаровського, незабутні події українських козаків під Берестечком.
Волинський краєзнавчий музей у всі роки його роботи, дослідницької діяльності був і є своєрідним науковим штабом, методичним центром краєзнавства на Волині, навіть за її межами. Так було і в роки польської окупації краю, і в радянські десятиліття.
Чимало прекрасних речей залишилось нам у спадок від минулих поколінь. Ці предмети старовини несуть у собі не лише матеріальну цінність, але є єдиними і неповторними. Саме такими є кілька ікон та фрагменти царських врат, виявлених на дзвіниці церкви Святого Миколая працівниками Володимир-Волинського історичного музею у селі Лудин Володимир-Волинського району