Ярослав Васильович Царук довгий час працював в архіві СБУ, де зберігаються матеріали колишнього КДБ УРСР, які висвітлюють трагічні долі жертв тоталітарних репрпесій. Він проводив велику пошуково-дослідницьку роботу з місцевим населенням Володимирщини, родичами, сусідами загиблих,аби встановити істину.
Краєзнавець не має великих коштів, але озброївшись любов'ю до України, прагненням знайти правду і маючи у своєму розпорядженні лише велосипед, об'їздив майже усі села Володимир – Волинського району. Результатом пошуків стала підготовлена картотека «Реабілітовані історією»,яку Ярослав Царук передав до історичного музею. Аналізую ці матеріали і стає моторошно.
Cеред постраждалих як окремі люди, так і цілі сім'ї – родини членів ОУН-УПА, учасники самооборони, заможні та інакодумаючі громадяни. За національністю – здебільшого українці, але трапляються й поляки та євреї. Переглядаю карточоки. Оживають трагічні долі людей. Юрій Вишневський, 1922року народження, уродженець Устилуга, неодружений, за спеціальністю – бухгалтер. До арешту також займався і сільським господарством. Засуджений в листопаді 1944р. як учасник ОУН. Покарання відбував у Кіровській області. Звільнений в 1956р. Марчак Олександр Васильович, 1931року, уродженець села Бегета, 8 липня 1950 року засуджений за статтею 5-33 Кримінального Кодексу УРСР як «соціально небезпечний елемент». Висланий в Новосибірську область. В 1989р. справа припинена Волинською облпрокуратурою за відсутністю складу злочину. Недбайло Михайло Михайлович, 1923р. народження, уродженець села Осередок, член ВЛКСМ, згодом - чотовий УПА (псевдо Вишня, Березенко, Степовий), неодружений. Засуджений до найвищої міри покарання – розстрілу. Шелейда Михайло Іванович, 1888 р. народження, з села Старий Осередок володів власним господарством, член сім'ї ОУН. Відправлений на спецпоселення до Архангельської області, де й помер в 1947р. Цей перелік можна продовжувати, адже картотека містить сотні імен. У матеріалах зафіксовані долі людей з сіл Тростянка, Галинівка, Писарева Воля, Вощатин, Дубники, Маря Воля...
Тобто з більшості населених пунктів Володимир –Волинського району. Багатьох з цих людей вже немає серед живих – хтось загинув на спецпоселенні, інших розстріляли у володимирській в'язниці, дехто був реабілітований після смерті Сталіна, інші – вже у часи незалежної України, дехто таки побачив Україну незалежною як результат своєї боротьби і покладених на її вівтар молодих років. Немає вже й багатьох сіл, де колись жили люди, згадані в картотеці.Тож хочеться щиро подякувати Ярославу Васильовичу Царуку за надані музею матеріали,адже дослідження політрепересій – тема складна і довгі роки вимушено замовчувана у вітчизняній історіографії, а усіх, хто цікавиться згаданою темою – запрошуємо до музею.ознайомитися з унікальною інформацією зібраною в картотеці. Функціонери НКВС, згодом КДБ тримали цю інформацію під сімома замками, але через 70 років вона дійшла до народу. Правда про злочини проти мирних людей відкрилася.
Богдан Янович, науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею