З особою Романа Мстиславовича, як військового діяча вперше зустрічаємось у «Слові о полку Ігоревім», де згадується «...єж бо у вас залізні воїни-помри під шоломами латинськими. Од них двигтить земля, і багато країв — Хинова, Литва, Ятвяги, дермала і половці — сулиці свої покидали, а голови свої положили під тії мечі харалужнії...»
« Історію України не можна читати без брому», - писав Володимир Винниченко. Цей вже хрестоматійний вислів сповнений трагізму,але він влучно передає сутність української історії. Наш народ пережив кілька геноцидів,одним з найстрашніших є депортація українського населення з Холмщини, Підляшшя, Надсяння і Лемківщини.
Історія меценатства – одна з найцікавіших сторінок минулого, тому що приховує в собі чимало загадкових, а подекуди драматичних людських доль. Нажаль, так історично склалося, що наша земля в епоху своєї бездержавності, ставала «ласим шматком» для інших, більш могутніших держав, котрі насаджували свої права, закони, звичаї та релігію. Ревними боронителями православної віри та української культури були князі Острозькі.
Городище, град, замчище, дитинець – по різному називають вали, що їх насипали наші далекі предки на високому пагорбі над заплавою річки Луга у Володимирі-Волинському на Волині. Вже в прадавні часи родючі ґрунти річки Луги були привабливим місцем проживання для різноманітних етнічних груп місцевого і прийшлого населення.
Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а й в його історичному минулому. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя.
на фото: фрагмент плитки керамічної ХII-ХIII ст.з урочища "Стара катедра".Фото з фондів Володимир-Волинського історичного музею
Ще в дев’ятнадцятому столітті в науковій літературі урочище над річкою Луг в селі Федорівці, Володимир-Волинського повіту називали «Старою катедрою». Легенда повязує цю місцевість з князем Володимиром Великим та першими християнськими місіонерами на Волині.
У 1926 році виник Львівський Клуб Короткохвильовиків ( ЛКК) . Це був третій клуб на теренах колишньої Польщі , який охоплював радіоаматорів Галичини та Волині.
Журнал "Радіотехнік". Січень 1937р. Фото з фондів Володимир-Волинського історичного музею
ЯК ПОЧИНАЛАСЯ ВІЙНА... ПОДІЇ ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ НА ВОЛОДИМИРЩИНІ
Давно відгриміли останні постріли Другої світової – найжахливішої війни в історії людства На жаль, про події червня 1941 року на Володимирщині ми нині знаємо значно менше, ніж про великі битви під Сталінградом чи Курськом, Москвою чи Берліном.
Забуті сторінки історії
Перша Світова війна (1914-1918 роки)– драматичний, складний, і водночас малодосліджений період в історії нашого краю. Особливим явищем в контексті військових подій є культурно-громадська діяльність легіону Українських Січових Стрільців на Волині. В липні 1915 року австро-угорські війська вступили у Володимир-Волинський.
Володимир-Волинський 1915-1918 рр.Фото з фондів Володимир-Волинського історичного музею
Події вересня 1939 року перекроїли політичну карту Європи 20 століття і надовго лягли глибокою, трагічною борозною на долях українського та польського народів–сімдесят три роки тому розпочалася Друга світова війна, а разом з приєднанням до УРСР-прихід комуністичної ідеології у західні області України. Для двох слов”янських народів–українського та польського - ця війна тягнулася понад десять років та забрала мільйони життів через бойові дії, концентраційні та трудові табори, тюрми, політичні репресії, примусове переселення цивільного населення, міжусобну братовбивчу бойню організовану сталінізмом та гітлеризмом.
