На матеріалах творчості івано-франківських художниць Анни Кирпан та Надії Бабій. Витинанка як вид декоративно-прикладного мистецтва. Її роль у сучасному світі. Мистецтво витинання. Історія розвитку. ..
Мистецтво… Воно заворожує нас силою краси: краси побачених образів, краси почуттів, краси звуків. І якщо зачарує, то уже навіки. Світ мистецтва відкривається кожній людині своїми гранями, наповнюючи її душу натхненням і внутрішнім піднесенням. Бо мистецтво – це пам’ять народу, яка з’єднує часи в нашій свідомості, робить нас співучасниками подій, як теперішніх, так і давно минулих. Мистецтво завжди захоплювало людей, залишаючи помітний слід у їхній пам’яті, робило багатшою людську душу. І не дивно, бо справжнє мистецтво ніколи не старіє. А з кожним кроком свого життя розкриває нові грані буття та заповнює сірі і сумні будні життя все новими і новими барвами кольорів. Саме так створюється уявлення про прекрасне, народжується мрія, яка супроводжує людину протягом усього життя, надає йому сенсу. Творячи мистецький твір, людина розкриває себе, свій внутрішній світ, виховання душі, ставлення до духовних цінностей. Тому і не дивно, що мистецтво відіграє дуже помітну, важливу роль у нашому житті.
Найбільш близьким для кожного з нас є декоративно-прикладне мистецтво, про яке знаємо ще з дитинства. Завдяки йому ми і пізнаємо суть самого мистецтва. Декоративно-прикладне мистецтво – розділ мистецтва, який охоплює ряд галузей творчості, що присвячені створенню художніх виробів, призначених головним чином для побуту. Його творами можуть бути: різне начиння, меблі, тканини, знаряддя праці, засоби пересування, а також одяг і різного роду прикраси. І усе це доповнює наше повсякденне життя, сірі будні. Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається, як важлива художня цінність, тому що виконує ряд важливих функцій у нашому житті, а саме: пізнавальну, естетичну, комунікаційну. Декоративно-прикладне мистецтво - предметно-духовний світ людини, який включає в себе численні види художньої практики.
Це плетіння і ткання, розпис і вишивка, різьблення і виточування. Одні види: кераміка, обробка кістки і каменю, плетіння – виникли на зорі людської цивілізації, інші–молоді: мереживо, гобелен, вироби з бісеру, витинанки з паперу. » Кожен вид декоративно-прикладного мистецтва нашого народу по-своєму цікавий і захоплюючий. Ми ж поклали собі за мету дослідити мистецтво витинанки. Без сумніву, це ще один чудовий вид мистецтва, який потребує більш детально вивчення. «Витинанки - це орнаментальні фігурні прикраси житла, ажурно витяті ножицями, вирізані ножем з білого або кольорового паперу. Від назви техніки виготовлення (витинати) походить і термін. Нескладні для опанування прийому витинання й недорогий матеріал дали чудові зразки прорізаного паперового декору, в якому втілені вічні символи природи, багатство фантазії, досвід пізнання світу». Цей вид мистецтва доніс до нас високу майстерність наших предків, яка передавалася з покоління в покоління, адже витинанки давні у своїх витоках і тісно пов’язані з буденним і святковим побутом народу. Будучи звичними прикрасами української хати, тематично оновлюючись, вони набули зовсім нового змісту. І тому поширюються і сьогодні. Проте варто згадати з чого почалася витинанка, де і як вона вперше виникла, чому люди почали її створювати.
Тенденції розвитку витинанки у сучасному світі.
У сучасному світовому суспільстві набуває актуальності не тільки питання збереження національних особливостей кожного народу, але і їхній розвиток. Більшого дослідження потребує витинанка, яка має широкі тенденції розвитку і використання у сучасному світі. Витинанки мали й мають відданих прихильників. Це насамперед талановиті витинальники, колекціонери й численні шанувальники, котрі сприяють відродженню і розвиткові цього виду мистецтва. Досить часто до техніки витинання і мотивів візерунків звертаються художники. Є чимало цікавих спроб використання орнаментів витинанок для оздоблення житлових і громадських інтер'єрів. Паперові витинанки життєздатні і в умовах сучасного міста, застосовуються як новорічні прикраси вітрин і вікон. Це свідчить про те, що витинанки мали тісний зв’язок з іншими видами мистецтва. Доповнюючи один одного, вони створювали неперевершені шедеври чи просто зручні і красиві речі. Витинанка дійсно стала популярною. Це доводить велика кількість виставок, які проводились і проводяться на території України та поза її межами.
Сучасні майстрині почали відновлювати традиції витинанки, додаючи до них щось нове і цікаве, тим самим збагачуючи мистецьку скарбницю народу. Тому аналізуючи сучасну витинанку можна з впевненістю сказати, що вона набуває все більшого поширення і застосування. Наприклад, на Київщині майстри розвивають давню традицію: вони витинають з білого або кольорового паперу насичених тонів комічні фігурки людей, які і на сьогодні викликають здивування і зацікавлення. Часто витинанки створюють для ілюстрування дитячих книжок, шкільних підручників, які допомагають маленьким читачам пізнати чарівний світ природи, усвідомити його красу і духовно збагатитися. Відома витинанкарка М. Павлова не просто виготовляла витинанки як ілюстрації до пісень, а поставила собі за мету створити таку книжку як єдине ціле. І їй це вдалося, адже майстриня в єдиному гармонійному ансамблі поєднала текст із витинанками. Текстова сторінка замінюється ілюстраційною, ілюстраційна –текстовою. Вгорі і внизу книжки розміщені маленькі одноколірні витинанки у формі квадратів і розеток. А враховуючи нородопісенні інтонації тексту, фантазію, уяву М. Павлова розкрила в книжках поетичний світ краси, правди і казки, що дуже цікаве дітям, а також дорослим.
Широко використовується витинанка в оформленні книг, журналів, вітрин. Вона знайшла поширення не тільки серед українських витинальників, а й за кордоном. Композиції паперових прикрас використовуються і для сценографії. Особливо народні витинанки є вдячним джерелом для оформлення різноманітних вистав, концертів, також для створення сценічного одягу. Найважливіше у цій сфері діяльності було поєднати декорацію і сам костюм у єдине ціле. Тоді з легкістю розкривався образно-емоційний зміст будь-якої вистави. Крім цього таку техніку і мотиви орнаменту використовують художники і дизайнери. Це й зрозуміло, і тому на багатьох плакатах і стендах візерунки витинанок виступають як вдало знайдені, високохудожнього рівня заставки. Художники, витинальники чи просто колекціонери знаходять різноманітні застосування витинанкам, комбінуючи різні види мистецтва. Особливого поширення набула витинанка у декоруванні життєвого середовища в містах. Використовують витинанки і при створенні композицій вишивок чи мережив. Нині українська витинанка переживає етап трансформації на грунті досягнень народної творчості та експериментів.
І хоча подібне можна спостерігати в суміжних видах декоративно-прикладного мистецтва, витинанка є найбільш доступною у матеріальному відношенні та відповідно пристосованою технікою до нових умов. «Сьогодні можна говорити про активне та інтенсивне формування оновленого пласту самобутнього виду мистецтва витинанки, що здатний виразити новітні художньо-образні тенденції та ідеї». Сучасні витинанки приваблюють простотою і щирістю світосприйняття і в той же час свідчать про тісний зв'язок давніх традицій народного мистецтва з сучасністю. Витинанки мають широкі перспективи розвитку, набувають нових художніх і функціональних якостей
Особливості декоративних та образних композицій витинанок вано-франківських художниць. Гармонія реального та фантастичного у роботах Анни Кирпан.
Культурний простір. Який же він в Івано-Франківську? Хто його творить? Мабуть, без видів мистецтва – своєрідних цеглинок цієї непростої будівлі - і без непересічних особистостей його б просто не було. Справді, значна роль тут належить мистецтву, яке на сьогодні потребує більшого розвитку і кращого дослідження. З кожним роком воно змінюється, приносить з собою щось нове, наповнене різноманітними барвами краси, сонячної життєрадісності і тим самим вкладає у нашу культуру хоч малі, але значущі цеглинки. Витинанка – неперевершений вид мистецтва, який має просто фантастичні можливості у розбудові культури. Дуже втішає захоплення витинанкою, особливо в сучасному світі, в якому людство перейшло на новий етап життя, де переважають техніка та модернізм. Витинанкарі не тільки відтворюють давні традиції, які от-от можуть зникнути, але й доносять їх до сучасників у новому руслі. Тому і не дивно, що у руках художника витинанка вдало поєднується з іншими видами мистецтва.
На перший погляд, процес творення витинанки здається простим, таким, що не потребує жодних зусиль. Але, як виявляється, знань і навичок у цій справі замало, - людина повинна мати глибоку душу, щоб створити диво. Кожна витинанка – це досвід і душа майстра. Тому досліджувана творчість художниць цікава і самобутня, заворожує, не залишає байдужим. Такими рисами можна відзначити творчий доробок талановитої мисткині Анни Кирпан. Діяльність цієї жінки вражає. «Вона пише (листи і вірші), малює, принагідно пише писанки, чомусь вчить дітей. Поміж тим мандрує (світом і мріями), знимкує, відвідує кіно, Львів і ліпших друзів, вірить, знає, може. І за це її багато хто любить. » І крім цього всього ще створює чудові витинанки. Роботи художниці, які часто прикрашають вітрини салонів, магазинів чи арт-кафе, зачаровують випадкових і невипадкових глядачів, пропагують мистецтво витинання. “Срібним призером” конкурсу вітрин став магазин “Художній салон” Національної спілки художників України в Івано-Франківську. Оздобила вітрину витинанкою Анна Кирпан. Уже кілька років поспіль вона прикрашає вітрину цього магазину витинанками, тематика яких пов’язана з Різдвом, Великоднем, Днем незалежності. Анна Кирпан хоче, щоб мистецтво витинання і надалі розвивалося в Івано-Франківську та поза його межами. Спілкуючись з майстринею ми зрозуміли, що більшість своїх витинанок вона виготовила на замовлення для зовнішнього декорування художнього салону Івано-Франківська, чи внутрішніх інтер’єрів кафе, ресторанів де відбуваються різні урочистості.
Більшість витинанок Анни тісно пов’язані з її діяльністю художниці. Завдяки цьому всі її роботи самобутні, оригінальні. Крім того, що Анна інтуїтивно відчуває, як потрібно вирізати витинанку, вона ще має потрібну освіту і усвідомлює свої помилки, тому може їх виправити. Анна Кирпан виконує витинанки різноманітної тематики. Та часом у замовників є такі пропозиції від яких вона відмовляється. Насамперед, це антихристиянські речі, які можуть підсвідомо заангажовувати до поганого, чи щось брутальне і пов’язане з насильством. Майстриня намагається створювати світлі роботи, які б налаштовували людей на добро і чистоту. Це приносить їй радість. Також роботи Анни Кирпан мають ще одну особливість. Вона дуже рідко розміщує їх на твердій поверхні, найчастіше - на віконному склі, фіранці чи килимі для декору інтер’єрів. Майстриня схиляється до такого застосування витинанок, яке колись було у наших предків. Вони припасовували витинанку так, що при потребі могли з легкістю щось в ній поміняти, кудись перечепити деякі елементи. Це було зручно і природно. Тому Анна Кирпан рідко свої витинанки вкладає в рамку. Вона любить, коли робота виступає елементом інтер’єру приміщення, а особливо коли є розміщена на віконному склі, тоді її видно як знадвору, так і з середини.
Це досить зручний спосіб оформити вітрину і зробити її цікавою не тільки для відвідувачів, але й перехожих з вулиці. Досить часто, особливо коли витинанки великих розмірів, виконання їх потребує чималих зусиль. В таких випадках для виготовлення однієї композиції Анна Кирпан витрачає приблизно два тижні постійної роботи. Майстриня рідко покладається на чиюсь допомогу, і навіть великі витинанки робить сама. Адже для будь-якої роботи потрібне чимале терпіння і вміння, тому вона покладається на власні сили. Багато витинанок Анни Кирпан тематично приурочені до певної урочистості або релігійного свята. Серед них чільне місце займає Різдво та зимова тематика. Бо передають вони, за словами художниці «період веселощів, несподіванок, час змін, пов’язаних з Новим роком» Неповторністю та свіжістю вирізняється робота «Ковзанка на льоду». Цією витинанкою Анна Кирпан хотіла відзначити появу довгоочікуваної зими, бо разом із нею до людей приходять різноманітні свята, забави, подарунки, а також гарні враження. В іншій роботі Анна зображає Святвечір, використовуючи композицію вдало поєднаних витинанок. В центрі на пагорбі розміщена церква, а по обидва її боки - села. В них панує радість та відчуття свята. Кожен з елементів витинанки ніби наділений якоюсь особливою відкритістю, відчувається, що свято налаштовує на світлі, позитивні думки.
Анна майстерно вирізала і колядників, без яких неможливо уявити жодного Різдва. Вони несуть у кожну хату добро, мир любов і злагоду. Коляда лине від хати до хати, прославляючи щойно народженого Ісусика, Спасителя людства. В той час у церкві відправляється свята Літургія та дзвенять дзвони, що сповіщають радісну новину. За допомогою невибагливого інструменту і звичайного білого паперу майстриня змогла усе це відтворити та донести до оглядачів. Самобутніми рисами відзначається ще одна різдвяна композиція "Три царі несуть дари". Зі сторінок Святого Письма і давніх коляд знаємо про трьох мудреців, але, звісно ж, не уявляємо, як вони виглядають. Анна Кирпан, підключивши фантазію та творче мислення, створила неповторні казкові образи царів. Вони несуть миро, ладан і золото для Ісуса, а по дорозі прославляють Його народження. Шлях їм освітлюють ажурно вирізана Вифлиємська зірка, місяць та безліч інших маленьких зірочок. В такий важливий день вони світять дуже яскраво, ніби теж намагаються в такий спосіб розділити радість Різдва. Дуже оригінально майстриня зобразила своїх героїв. Кожен із них цікавий, майже фантастичний, має свої характерні риси. Наприклад, неабияк майстерно вирізане волосся царів. Кучері, спадаючи різними хвильками, надають витинанці кумедних мотивів. Своєрідним способом було зроблено місяць.
Анна за допомогою ножиць по краях напівкруглого місяця зробила «зубчики». А сніг, вирізаний майстринею, дуже схожий на справжній. Таким чином усі ці елементи вити нанкової композиції передають велич Різдва, дають можливість поринути у казку зимових свят. Цікаві істоти, ангели, в одній із робіт Анни Кирпан прикрасили стіни арт-кафе «Химера». Плавно пролягла доріжка засипана снігом, а на ній граються ангелики. Тут вони ковзаються на санях і на лижах, а ще ліплять снігову бабу. Такі святкові композиції звеселяють душу, навіюють хороші думки. Ангели завжди приносять з собою радість, наповнюють простір позитивом. Для прикрашення інтер’єру майстриня часом використовувала об’ємні витинанки. Це можуть бути різні гірлянди, казкові іграшки, невеличкі ялинки, і новорічні будиночки, які можна розмістити на поличках чи столиках.
Багато цікавих витинанок у Анни Кирпан «народжуються» зовсім несподівано. Така трапилося із новорічним дракончиком. Кілька років тому вона вирізала його з прозорого оракалу, щоб випробувати, чи гарно він приклеїться, чи довго буде триматися. Як виявилося оракаловий дракон без жодних змін і деформацій провисів на шибці вікна так довго, що дочекався Року Дракона - 2012. Дракончик у цій витинанці – кольоровий. Не випадково художниця поєднала зелений, фіолетовий і жовтий кольори. Фіолетовий навіює ілюзії, розширяє уяву і фантазію, жовтий – збадьорює, а зелений покращує настрій. Вперше Анна не використала білий папір, тому що образ дракона потребує яскравих відтінків. Він символізує складність, перепони, труднощі, а білий втілює добро і чистоту. Хоча це була експериментальна витинанка, але вийшла вона досить вдалою. Попри те, що художниця-витинанкарка у своїх роботах полюбляє відображати зимову тематику, не пустують шибки та вітрини її замовників і навесні. Це також чудова пора, коли усе навкруги розцвітає та хочеться творити. Саме весною з’являються нові сили і натхнення. А природа пробуджується і несе з собою білу смугу радості і відмінного самопочуття. В такий час хочеться творити й прославляти весну. Переповнена новими силами Анна Кирпан теж приступає до нової роботи. Тут її уже чекають великодні писанки, «квітчасті» гуляння молодих хлопців та дівчат. Неабиякою складністю та багатоманіттям відзначається великодня композиція «Гагілки». Витинанка неординарна у своєму задумі та вражає великими розмірами. У центрі розміщена церква. Анна ще раз хотіла показати, що жоден Великдень не обходиться без Святої Літургії і возвеличення Воскресіння Ісуса Христа.
Від церкви відростають молоді пагоди дерева, які от-от розквітнуть. Вони символізують зародження нового життя, сповненого різними змінами. Це знак породження добра і неповторної краси, символ родючості. З цього починається все нове, а значить можна щось змінити на краще. Церква та пагони, які відходять від неї вирізані за допомогою дзеркальної симетрії. Завдяки правильно зігнутому паперу Анна отримала рівну і чітку композицію. Велика кількість квіточок, розміщених над церквою, сповіщають про прихід весни, зародження нового кохання та надій. З допомогою поєднання великих і малих квітів Анна заповнює вільний простір композиції. Проте найбільше захоплюють глядача молоді парубки та юні дівчата. Вони водять хороводи навколо церкви і співають українських народних великодніх пісень, що їх називають гагілками. Від того і походить назва композиції. Часом Анна Кирпан виготовляє весільні композиції. Творчий підхід майстрині відчутний при оформленні святкової зали. Тут на Анні лежить велика відповідальність, адже атмосфера на будь-якому весіллі дуже важлива. Найперше художниця береться за вирізання весільного деревця, під яким сидять молодята. Анна звертає увагу на вподобання молодят, їхні мрії та очікування. І усе це намагається втілити у витинанці.
Варіації «витинаної графіки» Надії Бабій
Кожна витинанка Івано-Франківських митців особлива, а ще коли робиться з палкого натхнення, від щирого серця. До неї одної болить душа, адже з кожним роком все менше митців працюють в цьому напрямку. Та все ж на теренах міста Івано-Франківська є віддані майстри своєї страви. До таких палких знавців, шанувальників і творців витинанки належить Надія Бабій. Ця унікальна людина працює над витинанками ще зі студентської парти ось уже близько 20 років і весь цей час наповнює світ витинанкарства новими і неординарними задумами. Ще на заняттях з композиції Надія закохалася у паперову техніку і вирішила пов’язати з нею свою творчу діяльність. Її здобутки не обмежилися звичайним захопленням, а переросли у натхненну працю, яка супроводжує її впродовж подальшого життя. Починаючи з перших робіт, витинанки у Надії Петрівни завше виходили несподівані і оригінальні. В студентські роки її захопив французький силует, контрастність чорного і білого, споконвічні теми кохання. Тож персонажами перших композицій стають лебеді, пави. Вирізняється робота, де зображена пара чудових лебедів. Такою витинанкою Надія хотіла передати чистоту і щирість кохання, бо ж споконвіку найвищим виявом вірності є лебедина вірність. Як «святі птахи», лебеді наділені незвичайно чистою і величною красою, в якій поєднуються сила і ніжність, пристрасть і духовність. Лебідь і лебідка - символ безмежного кохання і непорушної вірності. У таких образах художниця шукала себе, смисл буття і цінність прекрасних почуттів, які ми, люди, також маємо.
Інколи Надія Бабій творила на єгипетську тематику, зображувала божества, художніх героїв. Художниці різняться тематикою, кольором і значенням, та кожна несе нам свій неповторний і оригінальний світ. Несподіваними і оригінальними є витинані графічні образи розміщені на чорному папері. Наприклад на одній із таких робіт є зображення Єви, виконане в 1998 році. Робота досить неординарна і цікава у своєму виконанні. Надія показала, як за допомогою силуету можна передати анатомію людини. Обличчя, пальчики, руки, елементи фігури з легкістю доносять нам обриси тіла і показують його особливості. Також Надія Бабій часто у своїх роботах комбінує різні фони, зберігаючи при цьому символіку кольорів, що справляє на глядачів неабияке враження. Витинанка «Подруги» 1995 року виконана за допомогою темного паперу і викладена на світлий фон. Неймовірна у своєму виконанні, дозволяє кожному, хто її оглядає «прочитати» щось своє. Поєднання світлого і темного тонів не випадкове. Світлий колір відображає чистоту і невинність. Він додає спокою і доброго самопочуття, врівноважує емоції, тоді коли темний зароджує якусь таємницю, бурхливу пристрасть. Це конденсат тепла й енергії. Такий контраст додає натхнення і можливість осмислити світ, ту таємничість, що ховається всюди довкола нас. Завдяки таким витинанкам Надія і для себе відкривала щось нове. Художниця захоплюється різними граціями, неординарним поєднаннями, любить накладати папір один на одного, шукаючи при цьому можливості паперопластики. В одній із своїх композицій Надія спробувала в двовимірному просторі показати тривимірний, і при цьому вдало поєднала чорний колір із синім. Синій уособлює ясність чарівності і свободу думок, а чорний, в свою чергу, певним чином стримує потік інформації, створюючи перепони на шляху.
Так трапляється і в людському житті. Художниця у своїй роботі не притримувалася встановлених правил, а творила їх сама. Однією з перших почала рвати папір, дерти поля витинанки. Такий спосіб оздоблення роботи створює атмосферу невимушеності і водночас показує складність у виконанні. Дертий папір відіграє неабияку роль у роботах художниці-витинанкарки, адже виступає, як декоративний елемент. Такий елемент композиції вдало доповнює будь-яку витинанку. У Витинанках Надії Бабій постає образ Марії. Своєрідний німб над головою символізує її святість, а коріння, яке проникає у землю, показує значущість Марії-Діви. Адже саме від неї усе бере початок, зароджується, творить нове та незрівнянне. Марія-страдниця, хоч багато горя пережила, але змогла вистояти і стати святою. Цікаво зроблена витинанка «Альфа і омега». Така назва не випадкова. Адже в основі задуму автора роботи - протистояння між розпачем і надією. Альфа – перша, а омега – остання буква грецького алфавіту. Звідси й значення цього виразу: початок і кінець, вся сутність, найголовніше в житті. Важливу роль тут відіграє значення геометричних фігур – квадрата, кола і трикутника. Саме вони створюють композицію витинанки. А по обидва їх боки два протилежні полюси – альфа і омега. Квадрат уособлює велику працелюбність, невтомне бажання жити, потребу завершити розпочату справу до кінця, впертість, яка допомагає жити і надіятись на краще. Коло намагається зберегти мир і заради цього займає «стійку» позицію і приймає рішення, які можуть бути ефективними. Трикутник символізує лідерство, енергійність, нестримність, рішучість у вирішеннях. Він створює впевненість у житті. Кожна із цих фігур розміщена одна в одній і допомагає прийняти правильне рішення, не допуститися помилки, вийти переможцем у справі і не піддатися розпачу. В центрі композиції золотиста чаша, яка перебирає того вина розпачу, але є надія на краще.
Серія подібних витинанок спонукає по філософськи поглянути на наші життєві проблеми і знайти вихід із них. Оригінальністю вирізняються роботи створені для книг Марії Вайно «Чоловік в кредит» і «Четвертий варіант». Такими невеличкими заставками-витинанками була проілюстрована ціла книжка. Обкладинка теж вражає своєю красою. В центрі композиції жінка з голубом і безліч перфорацій, адже це книга-кіносценарій. Голуб уособлює чистоту і очищення, виступає, як символ душі. Це передбачає хороший кінець книги і щасливі долі людей. Переважають темно-зелений та чорний кольори. Зелений-символізує потребу в самоствердженні, тягу до кращого та світлішого. Він забезпечує спокій та налаштовує на краще. Витинанки на подібну тематику були створені для закладок до книжки. Вони також вийшли не менш гарно. Невеличкі витинанки прикрашають сторінки книжки «Подаруй ми писаночку». Вони влучно доповнюють інформацію в книжці і створюють враження загадковості. Тут постають перед нами витнені ножицями на папері незвичайні істоти, цікаві персонажі, різні віночки та зображення квітів. Неабияка неординарність присутня в витинанці «Трансформація лабіринту». Цей незвичайний триптих виражає ідею руху людини до істини. Лабіринт як символ шляху змушує нас рухатися, виводить із стану інертності. Проходження через лабіринт - це оновлення, ніби нове народження. Безперервна лінія зображена у витинанці означає вічність, безмежну тривалість і безсмертя. А чудернацькі істоти, які розміщені над витинанкою, зумовлюють важкість і перепони до виходу з лабіринту. Також витинанкарка для більшого підсилення використала різноманітні геометричні фігури, розміщені одна в одній. Саме вони зумовлюють складність витинання.
Усе в композиції вдало поєднується і створює відчуття небезпеки і моторошності. В одну із таких витинанок Надія Бабій підклала шматок червоного паперу, який вдало доповнює гаму кольорів і яскраво вирізняється серед темних відтінків. Він додає більшої рішучості, енергії у постановці та вирішенні проблеми, зображає стрімкість і агресивність. Червоний колір допомагаю знайти вихід з лабіринту і залишитися переможцем над усіма небезпеками, які підклала доля. Художниця для витинання використала звичайний ксероксний і сіруватий папір. також присутній і дертий папір. Таке поєднання створює контрастність у композиції. Така витинанка є уже графікою. Дуже часто художниця робить просторові витинанки, які згодом трансформуються у іграшки. Такі роботи можуть послугувати чудовим елементом інтер’єру і прикрасити будь-яку оселю чи домівку. У кожну свою витинанку Надія Бабій вкладає душу, хоче донести думку, якимось чином вплинути на світосприйняття. Безліч своїх витинанок Надія Бабій показувала на персональних виставках в Івано-Франківському художньому музеї. Помітне захоплення викликали роботи Надії Бабій на виставці «Карпатський хребет». Хоч художниця зауважила, що робить свої творіння не для самореалізації, а швидше за покликом душі, порухом серця. Творить, бо не може не творити. На одній із зарубіжних виставок її роботу віднесли до графічного мистецтва.
Художниця теж вважає свої роботи не традиційною витинанкою, а графікою. Як зазначила Олена Тихонюк, «Витинана графіка – це той напрям розвитку витинанки й декоративного мистецтва в цілому, коли матеріал дозволяє сучасному митцю виразити актуальні теми, розкрити складні багатогранні образи, сюжети та застосувати складні композиційні рішення». Це якнайкраще можна відстежити, споглядаючи роботи Надії Бабій. Кожна витинанка вибраних нами художниць несе нам свій світ, неповторність та оригінальний задум. Хто хоч раз мав змогу побачити їх красу, то розумів їх і складність і простоту і велич водночас. Майстрині за допомогою звичайнісінького паперу доносить до нас свої думки, вподобання і життєву вдачу. Майстрині, кожна в своєму стилі, вдало використовують художні засоби, які крім декоративного мають теж символічне значення. Кожна витинанка - це пісня на папері, симфонія закодованих образів, фантастичних сюжетів, філософських роздумів над сенсом життя.
Висновки.
Мистецтво завжди мало важливе значення у розвитку людської цивілізації, художньо розвивало його, захоплювало людей і залишало помітний слід у їхній пам’яті, робило багатшою людську душу. Найскладніше завдання людства – знайти засоби, які б допомогли виживати та зростати духовному, множитися прекрасному, перемагати добру. Мій науковий пошук у цьому напрямі навіяв на думку про те, що існує явище, яке має унікальну властивість впливати на духовність людини, одночасно розвиваючи всі її складові. Таким феноменом є твори декоративно-прикладного мистецтва, зокрема витинанка. Українські народні витинанки–це яскравий, своєрідний вид народної декоративної творчості, що має глибокі й багаті традиції. Її використовували як прикраси житла, згодом, як оздоблення листівок чи житлових інтер’єрів. Але повсякчас витинанка була потрібним і водночас захоплюючим видом мистецтва. Тому, без сумніву, творчий доробок Івано-Франківських художниць Анни Кирпан та Надії Бабій, які в певний період свого життя прийшли до задуму творення витинанки, унікальний і самобутній і має бути належно поцінований як сучасниками так і нащадками.
Ірина Дячук, м. Івано-Франківськ