Місто Володимир-Волинський - прекрасне сучасне місто на Волині, яке має давню історію, щосягає багатьох століть. Його літопис складають і славні сторінки розбудови та піднесення княжого міста Володимира, і майже повного знищення в період набігів монголо-татар.
Місто Володимира завжди піднімалося з попелу, відбудовувалось для того, щоб пронести до нащадків історію свого минулого. Однією з найбільш величних сторінок в історії не тільки княжого міста, Волині, а й всієї України є сторінка, пов’язана з християнством, створенням найдавнішої на Волині Володимирської єпархії. Заснування її приписують святому Володимиру Великому.
Літописні відомості стверджують, що він перший заснував руські єпархії, в їх числі і Володимирську на Волині, яка за своєю величиною і суміжністю з Києвом звертала основну увагу на себе . Тим більше, що територія західною своєю частиною до річки Стиру входила в склад єпархії святих Братів Кирила і Мефодія та її населення було вже підготовлено до прийняття християнства. Часом заснування Володимирської єпархії декотрі вважають рік хрещення Святого Володимира - 988, називаючи першим єпископом на Волині Фому, грека, який нібито прибув у Київ з Корсуня разом з іншими п’ятьма єпископами, взятими Святим Володимиром. Хоча в Никонівському літопису є відомості щодо утвердження єпархій, які відносять до часу митрополита Леонтія. Створення єпархій припускають в 992 році, коли разом з єпархіями Чернігівською, Новгородською, Ростовською і Бєлгородською була створена і Володимирська. Володимирська єпархія з часу заснування була єдиною єпархією на Волині. До її складу входилиміста Володимир, Городно, Брест, Дорогичин, Мельник, Бєльськ, Сураж, Стожок, Кременець, Каменець,Кобрин, Брянськ, Боремель, Холм, Гробовець, Щебретин, Лопатин, Любомль, Турин, Остріг, Шумськ,Полонне, Межибож, Данилів [7, 1-2].
У книзі ‘’ Девятсотлътіе православія на Волыни 992 -1892'’ є карта Володимирської єпархії, датована квітнем 1892 року, із зазначенням її меж. Карта, віддзеркалює територіальну приналежність населених пунктів до Володимирської єпархії [7, 595]. Цікавим в історичному аспекті є список єпископів Волинської єпархії з часу її заснування - 992 року до 1892 року [7, 25-48]. Відомості з історії християнства містить в собі наявне у фондах архіву видання ‘’Волинські єпархіальні відомості’’ за 1867-1911 роки. У зазначених джерелах знаходимо інформацію, яка висвітлює події 125 річної давності, а саме події 1888 року - святкування 900-ліття хрещення Русі. В частині офіційній ‘’Волинських єпархіальних відомостей’’ №8 від 11 березня 1888 року є розпорядження уряду від 17 лютого 1888 року №375 про святкування 900-ліття хрещення руського народу [5, 77-79], порядок святкування 900-ліття хрещення руського народу в м. Київ [5, 79-81], єпархіальне розпорядження про святкування 900-літнього ювілею [5,81-85].
Заслуговує на увагу Програма святкування 900-ліття хрещення Русі у Володимирі-Волинському, опублікована в № 19 (1 липня 1988 року) цього видання [5, 311], в якій знаходимо відомості про хресний хід з усіх церков міста з головною святинею - древнім образом Богоматері, до руїн Успенського кафедрального храму, усипальниці волинських князів і єпископів. Храм побудований в 1170-1172 рокахкнязем Мстиславом Ізяславовичем [7, 48-50], який того ж 1172 року там був похований. Тут же були поховані син Мстислава - Всеволод (в 1175 р.), дружина князя Василька, Олена (в 1265 р.), сам Василько(в 1271 р.), син Василька - Володимир (в 1288 р.) та інші князі Волинської землі. В стінах храму булла відслужена літія за покійними князями та владиками. У клірових відомостях церков Володимир-Волинської єпархії за 1911 рік знаходимо інформацію, що храм після 200-літнього перебування в руїнах відбудований в 1896-1900 роках [1, 4] і 17 вересня 1900 року освячений в честь Успіння Божої Матері Високопреосвященнійшим Модестом, Архієпископом Волинським, Преосвященним єпископом Паісієм Володимир-Волинським, Преосвященним Серафимом, єпископом Острозьким, Преосвященним Іоакимом,Єпископом Городненським і Брестським [2, 3]. У виданні ‘’Храма Волині’’ вміщено фото відновленого Свято-Успенського кафедрального собору у м.Володимир-Волинський [8, 18].
У Волинських єпархіальних відомостях (частина неофіційна) від 21 липня 1888 року є інформація про церковні ювілейні святкування в Києві, а саме про богослужіння 11, 12, 13 і 15 липня, та про виготовлення в Москві оригінальних вишуканих хоругв за приватні кошти до дня святкування. За бажанням жертводавця хоругви були поставлені в каплиці Святого Благовірного Князя Олександра Невського на Моісеївській площі в Москві [6, 747-751].У вище зазначених документах, №22 від 1 серпня 1888 року знаходимо літопис подій, які відбувалисяв м.Київ з 11 по 13 липня 1888 року, із зазначенням гостей, які прибули на святкування з-за кордону. З документу відомо, що в дар Митрополиту Київському Платону з нагоди урочистостей був присланий пасхальний хрест Полікарпом, Єпископом Єкатеринбурзьким, бувшим вікарієм Київським. У верхній частині рукоятки хреста знаходився надпис: ‘’988-1888'’. В дар Києву нижегородська делегація привезла хоругви для Собору Святого Володимира [6, 794-797].Тут же вміщено відомості стосовно святкування 15 липня 1888 року 900- ліття ювілею хрещення Русі в місті Кременець [6, 777-779]. Про святкування 1000-літнього ювілею хрещення Русі говорять документи фонду Луцької міської ради та відділу у справах релігій Волинської обласної державної адміністрації. Так в документах є программа святкування цієї події Волинсько-Рівненським єпархіальним управлінням в м.Луцьку (1988р.), программа ювілейного концерту, запрошення на урочистості, примірники текстів виступів на урочистих зібраннях.
Вгазеті ‘’Радянська Волинь’’ за 22 липня 1988 року є повідомлення та світлини про проведення урочистогоакту в обласному музично-драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка в м Луцьку [3]. Так у справі просвяткування містяться наступні документи: лист до Генерального секретаря М.С.Горбачова Патріарха Московського і всієї Русі Пімена, звернення Ради Міністрів СРСР до учасників Помісного Собору РуськоїПравославної церкви, лист Голові Ради Міністрів СРСР Рижкову М.І., звернення Помісного Собору Руської Православної церкви до всіх християн світу [4]. Копії найбільш цікавих документальних матеріалів, що відображають відзначення 900-ліття та 1000- ліття хрещення Русі пропонуються для ознайомлення широкого загалу.
Використані література та джерела :
1. Державний архів Волинської області (далі - Держархів Волинської області), Ф-35, Волинська духовна консисторія 1600-1937, оп.5,спр.88.
2. Там само, спр.79.
3. Держархів Волинської області, ф.Р-4, Виконавчий комітет Луцької міської Ради народних депутатів1940-1941, 1944-1999., оп.8, спр.18.
4. Держархів Волинської області, ф.Р-393, Відділ у справах релігій Волинської обласної державної адміністрації. 1944-2005, оп.4, спр.11.
5. Волынскія єпархіальныя въдомости. Частъ оффиціальная.- Почаевъ, - 1888г.- 566 стр.
6. Волынскія єпархіальныя въдомости. Частъ неоффиціальная.- Почаевъ, - 1888 г.- 1418 стр.
7. Девятсотлътіе православія на Волыни 992-1892 г. Часть І. - Житоміръ, 1892. - 594 стр.
8. Храми Волині: фотозбірник. - Луцьк, 2004. - 130 с.Єпископи
Володимир Гика, місто Луцьк