При формуванні фондів меморіального музею найважливіше значення надається меморіальним речам. До них відносяться предмети, пов’язані з життям та діяльністю визначних людей, наприклад, їхні особисті речі [3,105].
Якщо ми маємо справу з особистістю творчою, то звісно, що авторські роботи (рукописи, автографи, твори образотворчого мистецтва і т. ін.) мають особливо велику цінність як предмети меморіальні. Стосовно ж друкованих праць, то цінність їх визначається в залежності від часу видання, накладу, а також кількості примірників, які дійшли до нашого часу. Особливого значення надають творам, з першого прижиттєвого видання, а надто авторським екземплярам, що були подаровані соратникам, друзям, рідним з відповідними автографами. Цікавими можуть бути друковані твори, видані на інших континентах, або ті, що мандрували разом зі своїми власниками по різних країнах світу, перекладені іншими мовами, позначені нанесеними на них символами (печатками, штампами, екслібрисами і т. ін.). В колекціїЗатурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського є твори В’ячеслава Казимировича, які (зважаючи на відзначене вище) можна умовно поділити на три групи: а)твори, видані при житті автора; б) твори, видані ( перевидані ) після смерті автора за межами України; в) твори, видані в Україні після відновлення її державності. З огляду на музейну цінність, предметом висвітлення у цій статті будуть праці В.Липинського, віднесені до перших двох груп. З прижиттєвих видань у колекції є:
1. Z dziejów Ukrainy. Księga pamiątkowa ku czci Wlodzimierza Antonowicza,Paulina Święcickiego i Tadeusza Rylskiego.Wydana staraniem dra Józefa Jurkiewicza, Franciszki Wolskiej, Ludwika Siedleckiego i Wacława Lipińskiego. – Kijów-[Kraków] MCMXII.
Збірник видано у 1912 році. Подаровано книгу музеєвівідомим краєзнавцем, спеціалістом управління архітектури та містобудування Волинської обласної державної адміністрації Петром Олексійовичем Троневичем зі своєї приватної колекції (бібліотеки) 12 квітня 2007 року під час відкриття виставки „Визначний син Волинської землі”, що знаменувала початок урочистостей, приурочених 125-річчю від дня народження В.К.Липинського.
2. Липинський В. Україна на переломі. Замітки до історії українського державного будівництва в ХYIIстоліттю. – Відень,1920. Книга надіслана добродієм Миколою Вороном у квітні 2006 року з м.Калгари (штат Альберта, Канада). Загадкова історія цього екземпляра книги. На ній збереглася печатка бібліотеки Віденського університету, а також штамп «Дублікат». Яким чином вона потрапила на американський континент, кому належала останнім часом — не відомо. Можна лише однозначно стверджувати, що вона не була вписана до книжкового фонду бібліотеки Св. Володимира в Калгари, де пан Ворон працює бібліотекарем (бібліотека заснована в лютому 1958 року).
3. Липинський В. Листи до братів-хліборобів.Про ідею і організацію українського монархізму. Писані 1919-1926 р.— Відень, 1926.—ХLVIII+580 с. Це — друге прижиттєве видання «Листів...». Перше друкувалося з 1920 по 1925 рр. окремими частинами у збірнику «Хліборобська Україна» (виданні ініціативної групи Українського Союзу Хліборобів-Державників), який виходив у Відні під редакцією самого Липинського. У колекцію музею книга потрапила в лютому 2009 року. Надіслав її також високоповажний пан М.Ворон. На добре збереженій книзі відсутній штамп бібліотеки Св. Володимира. Очевидно, отримана вона п. Вороном з чиєїсь приватної книгозбірні. На першій сторінці у правому верхньому куті зроблено напис чорним чорнилом: «з бібліотеки», а під ним іншим почерком, найімовірніше, авторучкою з пером (проглядається нажим пера), нанесено нерозбірливо ім’я (скорочено) та прізвище латинськими буквами. На третій сторінці вгорі над ім’ям та прізвищем автора виконано напис чорнилом: «А.Тkachenko». З числа виданих і перевиданих творів після смерті вченого за межами України у колекції музею є такі:
1. Липинський В. Наша орієнтація (6 листів—цілість).Листи до братів-хліборобів—частина друга.—Торонто, Канада, 1953.—63с.Ця брошура як один із розділів вийшла в друкарні «Гомін України» накладом видавництва «Продуцент». Як зазначено на зворотньому боці обкладинки, було заплановано видання кожного розділу «Листів...» окремою книжкою. Обкладинка роботи відомого українського маляра і графіка, випускника Київського Художнього інституту, Михайла Дмитренка,який після IIСвітової війни перебував на еміграції в Канаді [2,528]. Для музею даровано у 2004 році головою Української громадської організації « Союз гетьманців-державників» (м.Київ) Юрієм Ілларіоновичем Терещенком. На першій сторінці поміщено печатку цієї організації.
2. Липинський В. Покликання «варягів», чи організація хліборобів? (Кілька уваг з приводу статті Є.Х.Чикаленка: «Де вихід?»).—Нью-Йорк, 1954.—114 c.Це репринтне видання трактату. На другій сторінці брошури зазначено: «Видання друге. Фотодрук з 1-го видання накладом Видавничої Корпорації «Булава» в Нью-Йорку, р.1954. Перше виданнябуло уміщене в одній книзі з «Листами до братів-хліборобів», виданій Автором у Відні в р.1926». В «Археографічному вступі» до четвертого видання «Листів...» Ярослав Пеленський стверджує, що це вже «третє репринтне видання» [4,16], а «первісно він (трактат, – В.К.) був надрукований у двох частинах у ХлУ («Хліборобська Україна», – В.К.), Книга 4, збірник 7-8(1924), с. 312-340 та ХлУ, Книга 5(1925), с. 296-376»[4,15]. В колекції музею є два примірники названої праці. Один з них передано для музею тим же ж «Союзом гетьманців-державників» (на першій сторінці теж є печатка організації). Другий примірник надіслано п. Миколою Вороном. На його першій сторінці вгорі прибито штамп: «B.А.Fon, 32 Queen Alexandra Closse S.E., Calgary, Alberta, CanadaT2J3P8».
3. Липинський В. Листи до братів-хліборобів.(Про ідею і організацію українського монархізму).—Нью-Йорк: Булава, 1954,--XLVIII+470с. Книгу надіслала пані Ірена Бачинська, дочка Володимира Луцького, зі США у 1998 році. На другій сторінці книги значиться: «Видання друге.(А фактично – це вже видання третє, – В.К.[4,15]). Видано фотодруком в 1954р., без жадних змін, — накладом Видавництва Булава, в Нью-Йорку. «Покликання Варягів» виділено в окрему книжку». На розвороті обкладинки у верхньому правому куті — штамп: «RomanI. Hankewycz. 650 East 20 thStreet, Northamerton, P.A.» Пані І.Бачинська під час свого приїзду до Затурець у 1998 році сказала: «Мій батько молився на Павла Скоропадського, а В’ячеслава Липинського сприймав, як його апостола». 4.Липинський В. Участь шляхти у великому українському повстанні під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Твори.—Т.2.— Філадельфія, Пенсильванія,1980.— 638c. Книга видана на основі видрукованої у Кракові 1912 року польськомовної праці В.Липинського «Stanisław Michał Krzyczewski». Задум автора видати її українською мовою при житті не був ним зреалізований. Один примірник цього тому надіслано зі США ще однією дочкою Володимира Луцького панею Надією Цегельською. На титульній сторінці книги є помітка: «Юрій Цегельський». Це власник книги, чоловік п. Надії. Нижче іншою рукою, можливо, самої п. Надії, виконано дарчий напис: «Даровано для Архiву в селі Затурці. Липень-серпень 1998.» Другий примірник цього тому передано для нашого закладу завідувачем Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки Комзюк Вірою Михайлівною у 2008 році. Книга цінна тим, що була у бібліотеці Юрія Косача (племінника Лесі Українки) і потрапила в Колодяжне разом з усією його бібліотекою. Треба зазначити, що Юрій Косач є автором перекладу українською мовою есею про Станіслава Михайла Кричевського, що міститься в цьому томі. На жаль, на цьому примірнику книги відсутні будь-які позначки, які могли б дати ширшу інформацію щодо приналежності його до книгозбірні письменника. Однак, у передньому слові до видання «Від редакції» вміщено цікаві відомості, що стосуються історії перекладу та видання тому [1,VII,VIII]. Крім названих праць В’ячеслава Липинського, що віднесені до творів, виданих при житті автора, в колекції музею зберігаються копії з видань, що в наш час із повним правом вважаються раритетними:
1. Wacław Lipiński. Szlachta na Ukrainie.Udział jej w życiu narodu ukraińskiego na tle jego dziejów.—Krakow,1909.—88s. Це перша праця В.Липинського, видрукована на основі реферату (відчиту), з яким молодий історик виступив на з’їзді землевласників польської культури в Умані у серпні 1908 року. Пізніше такий відчит відбувся в Луцьку перед зібранням польської інтелігенції на квартирі адвоката Броніковського, а також у Києві. Ошатну ксерокопію, виготовлену з першого видання, яке в кількох примірниках зберігається у бібліотеці Польської Академії Наук, надіслав племінник В’ячеслава п. Ян Ліпінський з Кракова.2. Lipińscy herbu BRODZICZ i herbu GOZDAWA /Monografia historyczno-genealogiczna przez Kazimierza Pułaskiego.— Wiedeń, 1922.— 47s.Ця праця, в написанні якої безпосередню участь брав сам В.Липинський, видана на правах рукопису в кількості 100 екземплярів. Копію для нашого музею передала завідувач відділу етнографії і народних промислів Волинського краєзнавчого музею Наталія Гатальська із власного архіву. Ця копія була їй запрезентована у 1991 році особисто президентом Східно-Європейського дослідного інституту, що у Філадельфії, п.Ярославом Пеленським під час його перебування в Затурцях та Луцьку. Підтримуючи налагоджені контакти з науковими установами,приватними особами та родиною В.Липинського, розширюючи існуючі зв’зки, сподіваємось на поповнення колекції творів ученого в майбутньому.
Джерела:
1. Білас Л.Від редакції // В’ячеслав Липинський. Участь шляхти у великому українському повстанні під проводом гетьмана Богдана Хмельницького,—Твори.,Т.2./Редактор Лев Р.Білас.—Філадельфія. Пенсильванія,1980.—XCVIII+638с.
2. Енциклопедія українознавства.—Львів,1993.—Т.2.—395с.
3. Музеееведение. Музеи исторического профиля /Под редакцией проф.К.Г.Левыкина и проф. В.Хербета.—М.: Высшая школа,1988.—432с.
4. Пеленський Я. Археографічний вступ //В’ячеслав Липинський.Повне зібрання творів,архів,студії. Твори., Т.6., Кн.1. /Редактор Ярослав Пеленський.—Київ-Філадельфія,1995.—470с.
Віталій КУШНІР , Затурці