На знімку. Прикраса срібна жіноча 11-13 ст. з Володимирського скарбу. Фото з фондів Володимир - Волинського музею
У Володимирі-Волинському, в останні дні серпня 2012 року , в урочищі Апостольщина, археологи виявили унікальний скарб жіночих прикрас часів Київської Русі. Отож декілька днів тому цю сенсаційну знахідку науковці передали на довічне зберігання до фондосховища історичного музею.
«Такого ще у нас ніколи не було – щоб музею віддали цілий скарб! Хоча він і не досить добре збережений, проте ми дуже сподіваємося на реставраторів. Адже вчені стверджують, що ця знахідка - унікальна», - захоплено розповідає провідний науковий співробітник, зберігач фондових колекцій Володимир-Волинського історичного музею Олена Черенюк, отримуючи від археологів ДП «Волинські старожитності» 46 найменувань жіночих прикрас часів Київської Русі, котрі датовано 11-13 століттям. Точніше дату наразі важко визначити, бо скарбові предмети ще не очищені, і звісно, потребують детальнішого вивчення.
Серед переданого у фонди Володимир- Волинського історичного музею - чимало фрагментів скроневих сережок «київського типу», намиста, коштовних накладок, натільний хрестик, срібні браслети.Скарб знайшли у передмісті середньовічного Володимира, на території якого тепер розташована міська гімназія, колишня середня школа №4. «Скарб не помітили будівельники, які у 60-тих роках минулого століття проклали тут каналізацію. Труби часто проривали – як з водою, так і з фекаліями, їх ремонтували, розкопували-закопували, зверху поклали асфальт – таким чином скарб розкидали на різну глибину, він втратив якість від нечистот. Фрагменти скарбу ми знаходили як на півтораметровій глибині, так і у самому асфальті. Зокрема одна з найцінніших прикрас, пластинчатий браслет, лежала саме у товщі асфальтового покриття. Я особисто бачу такий великий скарб вперше», - розповів Михайло Вашета, науковий співробітник ДП «Волинські старожитності». «Якби не каналізаційна труба, скарб лежав би у землі цілим, вкупі ще років з тисячу. Бо, швидше за все, він був захований у якісь споруді, коморі, залишки якої ми і виявили. Припускаємо, що це комора, бо не видно опалювального пристрою – печі. У тій самій «коморі» ми знайшли дуже багато торгових пломб «дорогичинського типу», застібку та накладний хрест від релігійної книги, можливо Біблії. До речі, під час розкопок у Дорогичині (тепер село у Польщі, раніше місто, яке входило у історичну Волинь, тут коронувався Данило Галицький - авт. статті) археологи за десять років знайшли сорок пломб, а ми у Володимирі з цього рятівного розкопу підняли аж тридцять! Взагалі, у цій купецькій коморі ми зустріли стільки стародавніх предметів, що це не йде у жодне порівняння з іншими відомими об’єктами Київської Русі», - ділиться думками ще один співробітник «Волинських старожитностей» Володимир Чопюк.
На знімку. Обстеження предметів скарбових під час передачі до фондосховища здійснюють науковий співробітник ДП " Волинські старожитності " Михайло Вашета та зберігач фондів Володимир- Волинського історичного музею Олена Черенюк
Археологи майже поруч скарбу також викопали кістяк неймовірно міцного чоловіка, розтягнутого звірами: щелепа лежала за два з половиною метри від черепа. Сам череп дуже товстий, кажуть, його власник міг йти на меч з непокритою головою...А найпершою знахідкою стали пустотілі намистинки у вигляді голови змії. Далі археологи побачили колт, коштовну прикрасу, яку жінки носили на головному уборі. Кріпилась вона на ланцюжку або шнурку і «калаталась» десь на рівні скроні. Вчені кажуть, на Русі однакових колтів не було, бо кожен господар замовляв їх на свій смак і статок. Археологи виявили пошкоджеший пустотілий колт, вагою 40 грамів, який складається з 136 уламків. Відновити його можна приблизно за рік роботи фахового реставратора. І за чималі кошти. А от двостворчатий пластинчатий браслет зберігся непогано, такі прикраси відомі лише у княжих містах, до яких належить і Володимир. Цікаво, що на Західній Україні подібний браслет знайшли лише у Галичі. Унікальною знахідкою з Апостольщини є і мармуровий хрестик візантійського походження. Археологи не встановили назви і призначення лише трикутних накладок з білого металу, ймовірно позолочених, інкрустованих емаллю та дрібними річковими перлами. «Аналогів ми не знаємо. Можливо, це якась деталь діадеми чи головного убору», - припускають співробітники «Волинських старожитностей».
Чому унікальні знахідки передали саме володимирському музею, а не у Львів чи Київ, як це було раніше - запитала у науковців. «У вас виявлено – вам і віддали, бо це скарб з вашої землі», – почула відповідь і зустрічне запитання директора Володимир-Волинського історичного музею Володимира Стемковського: «Де ж взяти гроші на реставрацію, яка коштує приблизно сто тисяч гривень? Чи дасть нам їх держава, яка сьогодні, на жаль, більше «дбає» про те, щоб побудувати дорогу через цвинтар, багатоповерхівку на залишках древньої церкви, котедж на місці унікальної печі?..». Володимир Стемковський впевнений, нова унікальна знахідка волинських археологів дає привід накласти «вето» на будь-яке будівництво у центрі Володимира-Волинського, зокрема біля гімназії, а район вулиці 20 липня, провулків Олімпійського та Шкільного називає «Волинськими Помпеями» В останній день експедиції співробітники «Волинських старожитностей» працювали за власний рахунок - вкрай потрібно було завершити розкопки, бо недосліджений об’єкт стає втраченим для науки. Хвилювались вони і за те, щоб столичні реставратори не «заламали» ціну, більшу за вартість самого скарбу, як це вже не раз траплялось. Подейкують,що нібито знахідку з Володимир-Волинського оцінили у вісімдесят тисяч гривень. А взагалі - то ці древні речі безцінні...
Світлана Федонюк,місто Володимир - Волинський.